середа, 30 червня 2021 р.

Доля сценарію «На поклони!»

 

Кадр з фільму «Мріяти і жити». Сценарій Миколайчука та Іллєнка. Режисер Юрій Іллєнко. 1973.

29 квітня 1971 року, саме в той час, коли фільм „Білий птах з чорною ознакою” тріумфально ішов в прокаті, його постановник і співавтор сценарію Юрій Іллєнко разом з другим співавтором сценарію Іваном Миколайчуком подали на кіностудію ім. О. Довженка новий сценарій під назвою „На поклони!”. Це була розповідь про акторку Марію. Автори розповідали про особливий момент в її житті – творча криза, розчарування в людині, яку вона, очевидно, і не любила, зустріч з юнаком і виникнення взаємної симпатії і нарешті зустріч з матір’ю, яку втратила під час війни, і смерть матері. Бажаючи довідатись більше про неї, Марія їде в рідне село матері – й автори розгортають через ретроспекції трагічні долі жінок під час війни, показують зустріч Марії з колишнім зрадником, через якого загинув її батько, зустріч, яка шокувала її, село сучасне, і з цими картинами переплітається психологічна лінія головної героїні, її непростих стосунків з близькими людьми. Таким чином життя сучасне і життя минуле накладалися одне на одне, створюючи конфлікти і гармонію, драму пробудженої пам’яті й труднощі віднайдення себе.

вівторок, 29 червня 2021 р.

Фрагмент фільму "Білий птах з чорною ознакою"


Фрагмент фільму "Білий птах з чорною ознакою"

Режисер - Юрій Іллєнко

Кіностудія імені Олександра Довженка, 1971

«И парень оказался – золотой!» Найперші враження про Івана Миколайчука

 


Лесь Танюк. «Мене дуже підкупив цей хлопець, що знявся в Івані. Він наче й не актор – саме з гущини життя того. Настільки я знаю, спочатку затвердили Гену Юхтіна з Москви. Але він за типажем пролетарій, за тридцять – а тут любов юна, відчайдушна – Юхтін пролетів. Параджанов проявив характер – наполіг…

неділя, 27 червня 2021 р.

Іванові друзі. Частина перша

 

Леонід Осика, Борислав Брондуков, Іван Миколайчук. 1960-ті.

 «У новій трикімнатній квартирі Миколайчуків на Березняках, по вул. Серафимовича, 5, де сім’я разом прожила у 1971–1987 роках, завжди вирувало життя.

субота, 26 червня 2021 р.

Автопортрет. Десять років по тому

 

А. Сирих під час роботи над фільмом «Іван Миколайчук. Посвята».

«Іван Миколайчук. Посвята».
Автор сценарію - Людмила Лємешева
Режисер - Анатолій Сирих
Оператор - Юрій Гармаш

пʼятниця, 25 червня 2021 р.

Сны об Иване


 

В середине первого месяца 1999 года, аккурат под старый Новый год, в Синем зале столичного Дома кино состоялась наконец официальная, но, как утверждают авторы фильма, не последняя премьера фильма "Иван Миколайчук. Посвящение". Уникальный случай — картина начала "гулять по фестивалям" еще до своего окончательного завершения. Со времени первого показа в октябре прошлого года в рамках фестиваля "Молодость" с фильмом уже познакомились зрители трех международных кинофорумов. Получено приглашение на четвертый, куда жесточайший отбор позволяет пробиться лишь единицам — самым-самым... Но фильм об Иване Миколайчуке, несмотря на уже полученное приглашение, вряд ли сможет в нем участвовать...

четвер, 24 червня 2021 р.

Роман Балаян: «Я не хотів його втрачати»

 

По­знай­о­мив­ся з Іва­ном Ми­ко­лай­чу­ком я 1965 ро­ку. Для своєї кур­со­вої ро­бо­ти «Де­зер­тир», де зніма­лись Зоя Нед­бай і Юрій Ду­б­ровін, шу­кав ук­раїнську пісню. Прий­шов на Жи­лянсь­ку до Ми­ко­лай­чуків. Іван з Марічкою наспіва­ли кілька пісень на сю­жет моєї ро­бо­ти, і се­ред них я ви­б­рав «До­щик іде, на­кра­пає». Пе­ред­дип­лом­ну ро­бо­ту «Верб­на неділя» я знімав ра­зом з опе­ра­то­ром Ми­хай­лом Бєліко­вим і ак­то­ра­ми Олек­сан­д­ром Би­с­т­рушкіним та Ва­лерією Чай­ковсь­кою - там є пісня, яку Марічка співає. І в дип­ломній ро­боті «Злодій» за Мар­ком Че­рем­ши­ною та­кож є дві пісні, нею проспівані. Я памятаю, ко­ли Марічка співа­ла, ми текст міня­ли - ближ­че до на­шо­го змісту. Во­на ка­же, що так не мож­на. Іван на те: «Тре­ба!». 1968 ро­ку, ко­ли я їздив з гру­пою на півто­ра місяця в Косів зніма­ти дип­лом (які ча­си бу­ли!), я на­вчив­ся го­во­ри­ти по-ук­раїнськи з гу­цульсь­ким діалек­том. Пер­шим, ко­го я зустрів у Києві після по­вер­нен­ня, був Іван. Я до ньо­го: «Здо­ров був, Іва­не!» і далі по-гу­цульсь­ки. «Що з то­бою?» - за­пи­тує. Ка­жу, мов­ляв, за півто­ра місяця на­вчив­ся. «Не мо­же бу­ти! Ти, ма­буть, знав раніше», - не повірив Іван.

вівторок, 22 червня 2021 р.

Лесь Сердюк. «Мій Вавилон»


Актор Лесь Сердюк.
 

В житті кожного актора повинен бути свій «Вавилон», який може значною мірою вплинути на акторську долю.

            Мій «Вавилон» прийшов улітку 1977 року. Почалося з того, що мені запропонували невеличку роль у картині, яку збирався знімати Іван Миколайчук. Я здивувався. Знав, що він хороший актор, а тут ще й знімати надумав. Нащо в режисуру лізе, міркував. Актор – ну і грай собі, якщо виходить щось путнє. І роль мою за три дні зняти можна, а він ще й проби здумав робити. Як справжній режисер!

понеділок, 21 червня 2021 р.

Увічнення памяті Миколайчука


 

Київському міському голові, Голові Київської міської держадміністрації В.В. Кличку

Комісії з питань культури, туризму та                                 інформаційної політики Київради                   

                                                        Шановний Віталію Володимировичу!

          Звертаємося до Вас із проханням посприяти увічненню пам’яті народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка, кіноактора, сценариста і кінорежисера Івана Миколайчука.

неділя, 20 червня 2021 р.

Утвердження етнічної культури у фільмі «Тіні забутих предків»

 


До 50-річчя виходу на екран

Ще кілька років тому, коли доводилось бувати на Західній Україні, зокрема, на Буковині  – на зимовій Маланці, чи влітку в Чорториї на гостинах у Івана Миколайчука – вражали сила і розквіт етнічної культури: в одязі, музиці, пісні, танці. Без цієї стародавньої і вічної краси світ, очевидно, був би біднішим, сумнішим і неповноціннішим, і це переконання – не від національної зарозумілості, не від якогось самозамилування. Так, є гордість, що такий скарб є, його не змела глобалізація і що можна приїхати туди і долучитись до цієї краси, коли хати в оздобах, не кажучи про оздоби національних костюмів – усе це зачаровує. 

субота, 19 червня 2021 р.

Філософські роздуми й елегійна сага


 

Свій роман у новелах «Чорторийські марева-видіння»* Мирослав Лазарук  надіслав мені десь пів року тому. Однак, чесно кажучи, з великої емпатії до автора, спочатку боялася  навіть відкрити книжку… Бо ж знаю, яке це випробування для письменника – писати про відомих, та ще й улюблених героїв кількох поколінь, про яких писано-переписано…

середа, 16 червня 2021 р.

Виставка фотодокументів

 

До 80-річчя від дня народження Івана Миколайчука Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного представляє ювілейну онлайнову виставку фотодокументів, присвячену творчості великого сина українського народу.

Фото з виставки:


 

вівторок, 15 червня 2021 р.

На МКФ «Молодість» показали «Вавилон ХХ»

 

Любов Поліщук, Іван Миколайчук у фільмі "Вавилон ХХ"

«Кінофестиваль "Молодість" відкрився цього року стрічкою Івана Миколайчука "Вавилон XX". Це знакова подія для тих, хто чекав фільм на великому екрані - у 2011 році плівку було реставровано "Довженко-Центром", а також переведено у цифровий формат для DVD.

Відзначення ювілею Івана Миколайчука у Києві на Березняках

 

Співає Чоловіча хорова капела ім. Левка Ревуцького.

понеділок, 14 червня 2021 р.

Увічнення пам’яті


Памятник на могилі Івана Миколайчука на Байковому цвинтарі в Києві. Скульптор Анатолій Фуженко.

Іван Миколайчук очима зарубіжних та вітчизняних мистецьких еліт


 

Автор «Тіней забутих предків» звертався до сенсу трагічності людської долі. Творення на екрані краси також було виразом постави супроти навколишнього світу. Параджанов більше, ніж будь-хто інший, підважував ту систему, бо давав мистецьке заперечення самих її основ. (Януш Газда. Митець, який вигадував тільки правду. «Konteksty», 1992, № 3-4. З польської переклала Лариса Брюховецька).

 

пʼятниця, 11 червня 2021 р.

Безсмертний дух народу («Вавилон ХХ»)

 

Лариса Брюховецька. Фото Юрія Гармаша.

Безсмертний дух народу («Вавилон ХХ»)

Фільм «Вавилон ХХ»[1] за романом Василя Земляка «Лебедина зграя» створено на Київській кіностудії ім. О. Довженка 1979 року. Це був режисерський дебют Івана Миколайчука, який виступив (уже не вперше) ще в кількох іпостасях – як співавтор сценарію (фактично як автор), як упорядник музики до фільму і як виконавець однієї з головних ролей – сільського філософа Левка Хороброго (Фабіяна).

четвер, 10 червня 2021 р.

Судьба Ивана Миколайчука

 


...я тим повісив

сю арфу на вербі, що до нещирих

пісень вона не може пригравати.

Леся Українка. Вавилонський полон

 

Прошлое столетие жестко разделило каждый народ пополам: на "элиту" и "массу", на антагонистические "классы"; на тех, кто наверху, у бесконечного праздника жизни, и на тех, кто внизу, во мраке его такой же бесконечной обыденщины.

вівторок, 8 червня 2021 р.

Згадаймо. Юрій Гармаш. Тисяча снопів вітру.

Фото надане Національною кіностудією ім. О. Довженка.

Фрагменти-уламки. До 75-річчя Івана Миколайчука

Чортория розпласталася внизу, під горою, а зверху шурхотить-дзебенить дорога на Вашківці чи на Чернівці, в який бік зважишся...

 Автобусна зупинка, де одного туманного ранку було знайдено новонароджену дитину...

Дорога підштовхує вниз, до Чорториї, де внизу стоїть камінний хрест, про який я ще  згадаю. А зараз про дорогу, що сплющена двома рядами старезних лип. Вона веде до колишнього панського маєтку, в якому вже більше століття – божевільня...

понеділок, 7 червня 2021 р.

Мурал у Чернівцях


«Видатні особистості із нами: Іван Миколайчук»

м. Чернівці, вул. Головна, 142

Офіційне відкриття: 05 вересня 2019 року.

Деталі реалізації:

Наприкінці серпня 2019 року, а саме 29 серпня, почалась реалізація проекту «Видатні особистості із нами»: Іван Миколайчук на фасаді будинку у вигляді великого монументального зображення.

пʼятниця, 4 червня 2021 р.

3 червня в Будинку кіно відбувся вечір з нагоди 80-річчя Івана Миколайчука

 

Іваночку! Чекає кіноплівка.

Лишай косу в сусіда на тину.

Іди у кадр, екран – твоя домівка,

Два виміри, і третій – в глибину. (Ліна Костенко)

Вечір організований редакцією журналу «Кіно-Театр» та НСКУ. Ведучі: Лариса Брюховецька, Вікторія Котенок, Станіслав Чернілевський


 

вівторок, 1 червня 2021 р.

Сергій Параджанов. Незважаючи на відстані

 


Сергій Параджанов

Незважаючи на відстані[1]

            З Іваном пов'язаний мій перший великий успіх – фільм «Тіні забутих предків», який здобув близько десяти радянських і зарубіжних призів і нагород, і був визнаний одною із двадцяти кращих картин світу усіх країн і народів. Не вважаю це своєю заслугою – успіхові цього фільму сприяла участь у ньому цілого грона талановитих митців, звісно, передовсім Івана Миколайчука.

Скільки нагород у фільму «Тіні забутих предків»?

Іван Миколайчук у фільмі «Тіні забутих предків». Режисер Сергій Параджанов. Кіностудія ім. О. Довженка, 1964.   В мережі інтернет наво...