вівторок, 29 червня 2021 р.

«И парень оказался – золотой!» Найперші враження про Івана Миколайчука

 


Лесь Танюк. «Мене дуже підкупив цей хлопець, що знявся в Івані. Він наче й не актор – саме з гущини життя того. Настільки я знаю, спочатку затвердили Гену Юхтіна з Москви. Але він за типажем пролетарій, за тридцять – а тут любов юна, відчайдушна – Юхтін пролетів. Параджанов проявив характер – наполіг…

 

Він, мабуть розсердився на мене – тоді, в Харкові, бо я сказав, що після «Цветка на камне» я вже поставив на ньому хрест: Собко – література? Нічого вже не пам’ятаю – Брондуков в епізоді, Гай не в кращому вигляді, Єпіфанцев, Названов, Франько – штамп.

Сьогодні я вже розумію, чому він назвав той свій фільм говном; його туди всунули «по рознарядці», замість Слісаренка – уже після смерті Інни; треба було рятувати «ситуацію». І я не мусив би допікати йому невдачею.

Сергій примхливий, і для Кадочникової хотів «знаменитість» (тобто московського актора – Л.І.). І. Николайчука з копит відкинув – беріть йому квитка, - хай їде додому, - не те! Шмаркач, нема в ньому «свого лица» - «такой гор не сокрушит». То хлопці й зняли його в пробі в емоційному градусі – й вийшло правдиво, точно мистецьки!

Параджанов:

-          Я, знаєш, впервые сказал себе: «Тормози, проскочишь!». И парень оказался – золотой! Говорить, еще, правда, не обучили – в кадре, зажим… Но все остальное! – намного лучше того, что мы иной раз ему предлагаем – я или Ильенко!»

(Танюк Лесь. Твори. – Т. 11. Щоденники 1965 р. Січень-серпень. – К.: Альтерпрес,  2007. – С.727).

Фото: Іван Миколайчук у фільмі «Тіні забутих предків». Режисер Сергій Параджанов. Кіностудія ім. О. Довжженка, 1965.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Скільки нагород у фільму «Тіні забутих предків»?

Іван Миколайчук у фільмі «Тіні забутих предків». Режисер Сергій Параджанов. Кіностудія ім. О. Довженка, 1964.   В мережі інтернет наво...