середа, 24 листопада 2021 р.

Іван Миколайчук, Любов Румянцева у фільмі «Анничка»


 

1967 рік. Карпати. Зйомки фільму «Анничка». Біля річки знімали ключовий епізод фільму – танець Іванка (Іван Гаврилюк) на битому склі. «Публіка» – німецькі офіцери – сиділи на спеціально збудованому підвищенні – це була тильна сторона ресторану. В обідню пору кінематографісти ходили до ресторану обідати. Миколайчук, одягнутий у костюм свого Романа (не мали часу на перевдягання), зайняв столик, і в ту ж мить до нього підійшли двоє чоловіків середнього віку: «Ви не маєте права заходити сюди в такому одязі», – різко звернулися до актора. Він відповів: «Заспокойтеся, сядьте на своє місце. Я на роботі». «Вийдіть негайно», – вимагали ті. Розгорівся скандал. Абсурд, як на наш сьогоднішній погляд. Але тоді ненависть до «націоналістів» була не тільки переконанням, а й «станом душі» – звідси реакція на актора в такому одязі.

середа, 3 листопада 2021 р.

Друзі. Іван Миколайчук і Леонід Биков

 

Скульптор Анатолій Фуженко, Леонід Биков та Іван Миколайчук.

Леонід Биков (1928 – 1979) загинув в автокатастрофі 11 квітня по дорозі зі своєї дачі до Києва. Напередодні він демонстрував на студії кінопроби фільму «Прибулець», який він збирався знімати. Після повідомлення про його загибель на кіностудії ім. Довженка, де він працював з 1968 року, редакторка виявила лист, написаний ним у лікарні за кілька років перед тим як свій заповіт, й адресував його Миколі Мащенку та Іванові Миколайчуку. Початок цього листа – відповідь, чому саме до них він звернувся: «Очевидно, Вам не стоит объяснять, почему обращаюсь к Вам, скажу только одну фразу: «Вы – земля, Вы – порепані мужики, какими бы Вы не были большими художниками». Это для меня главное, как и для Вас»[1].

вівторок, 2 листопада 2021 р.

Іван Миколайчук у фільмі «Тіні забутих предків»

 

Іван Миколайчук у фільмі «Тіні забутих предків». Режисер Сергій Параджанов. Кіностудія ім. О. Довженка.

Цей художній фільм був відзнятий 1964 року на кіностудії імені Олександра Довженко (режисер Сергій Параджанов). Упродовж фільму звучить тема смерті. Спочатку загинув брат Івана Палійчука Олекса, далі – його батько, але по-особливому яскраво зображено це було у випадку з Марічкою, коли її рідні не могли повірити у те, що трапилося з нею. Актори дуже добре передали емоції, які відчуває той, у кого помирає кохана людина (мати Марічки, Іван). Також показано дитячу дружбу, яка переросла у справжнє кохання, як у випадку з Марічкою та Іваном. Молодий актор Іван Миколайчук особливо глибоко виявив почуття самотності й туги, порожнечу в душі, коли його герой страждав через смерть Марічки. Про його страждання говорили люди, але він не звертав на них уваги. 

Іван Миколайчук, Любов Румянцева у фільмі «Анничка»

  1967 рік. Карпати. Зйомки фільму «Анничка». Біля річки знімали ключовий епізод фільму – танець Іванка (Іван Гаврилюк) на битому склі. «П...